Літературний форум
Володимир Фесенко:
«Наша Україна» програла виборчі перегони БЮТ ще до виборів
Про нераціональний підхід до переговорів зі створення парламентсько-урядової коаліції, конкуренцію між Ющенком і Тимошенко та інше голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко в ексклюзивному інтерв’ю І-РЕПОРТЕРУ.
- Політичні сили-аутсайдери цьогорічних парламентських перегонів,- намагаються через суд довести, що результати виборів було сфальсифіковано. Наскільки фальсифікації дійсно вплинули на результати виборів?
Я думаю, що масштабних фальсифікацій не було. Можливо, деякі форми впливу на підрахунок голосів усе-таки були, але, скоріше за все на місцевих виборах, там де мала більшу вагу невелика кількість голосів. Вигідно організовувати фальсифікацію в межах всієї країни - такі ж факти доведені не були. Такі спроби були під час президентської виборчої кампанії, але це так і не довели. Мається на увазі існування так званого таємного сервера, який нібито використовувався під час тих виборів, на цих же виборах теж була заява про такий сервер, але ця інформація не підтвердилася. Потім до цієї теми не поверталися, це, скоріше за все, був PR-хід. Фальсифікацій виборів не було, і заяви сил, що програли, - це спроба зробити собі добре обличчя після гучної поразки.
- У нинішніх політичних умовах чи є шанси в політичних сил, які так і не подолали трьохвідсотковий бар’єр, через суд потрапити до парламенту?
Теоретичні шанси прорватися через суд до парламенту є лише в Блоку Наталії Вітренко, оскільки їм не вистачає близько 20 тисяч голосів. Це стане можливим, якщо пройде перерахунок голосів у тих регіонах де зосереджено її електорат. Та, як показують вже проведені перерахунки голосів у деяких округах, відхилення від дійсних результатів незначні й свідчать скоріше про помилки, аніж про фальсифікації.
- Складається враження, що переговори між НСНУ та БЮТом щодо формування парламентсько-урядової коаліції - це скоріше гра на публіку, основна мета якої - звинуватити конкурента в зриві об’єднавчого процесу. Як ви оцінюєте цю ситуацію?
Переговори та коливання з боку сторін - це не є гра на публіку, а невід’ємна складова переговорного процесу. А його публічна сторона свідчить про нераціональний підхід до переговорів: багато PR-у, але мало політики. І ми це бачимо по тих конфліктах, які відбуваються. До речі, це процес переговорів не лише двох політичних сил в цьому процесі помітною є присутність і Соціалістичної партії України.
Конфліктність переговорного процесу я покладаю на відсутність чіткої стратегії та суперечність інтересів різних груп впливів у тій чи іншій силі. Наприклад, у БЮТ існує дві стратегії. Перша пов’язана з особою самої Юлії Тимошенко, яка будь-що прагне зайняти крісло прем’єр-міністра. Ультиматуми, заяви з боку БЮТ спрямовані на те, щоб примусити опонентів погодитись на кандидатуру Юлії Володимирівни як прем’єра. Друга стратегія така: багато лідерів БЮТ вважають за краще піти в опозицію й скористатися нинішньою економічною та політичною ситуацією, адже «Нашій Україні» та соціалістам доведеться піти на компроміс із Партією регіонів , що відверне від них частину електорату.
Є проблеми в соціалістів, вони теж коливаються на протиріччях між БЮТ та «Нашою Україною», перед ними стоїть вибір: погодитись на вже запропоновану БЮТ посаду голови Верховної Ради, але при цьому втратити кілька міністерських портфелів, що не в інтересах членів фракції.
Є також ряд протиріч і в «Нашій Україні», де частина фракції могла б погодитись на кандидатуру Тимошенко, а частина категорично не згодна з таким розвитком подій.
- А чи буде взагалі створена така коаліція? Якщо так, то наскільки вона буде життєздатною?
Ще залишаються шанси на те, що така коаліція буде створена, але ми вже побачили, що цей процес достатньо суперечливий і не простий. Зараз головний конфлікт - це кандидатура Юлії Тимошенко на посаду прем’єра, але будуть суперечки й програмного характеру. Наприклад, позиція соціалістів стосовно євроінтеграції та земельного питання значно відрізняється від позиції «Нашої України». Проблеми також можуть виникнути й при розподілі портфелів. Так, соціалісти прагнуть розширити свій портфельний запас за рахунок посад, які за Конституцією знаходяться в межах повноважень президента.
- Якщо коаліцію буде створено за участю Партії регіонів, хто, скоріше за все, стане прем’єром?
Якщо коаліція утвориться за участі Партії регіонів, соціалістів та комуністів (це малоймовірний варіант, але, в принципі, можливий), то прем’єром, скоріше за все, стане Янукович. А якщо це буде варіант «Партія регіонів, соціалісти та «Наша Україна», то не виключено, що буде погоджена якась компромісна фігура.
- В ефірі «5 каналу» Петро Порошенко заявив, що «Наша Україна» не хоче дострокових парламентських виборів, але готова до них. Наскільки реальним є сценарій, коли парламентська більшість такі не буде створена і президент призначить перевибори?
Я не виключаю варіант розпуску Верховної Ради, адже, якщо переговори будуть іти так, як зараз, імовірність провалу коаліційного процесу є дуже висока. Тоді виникнуть конституційні умови для розпуску Верховної Ради. Але нові норми конституції говорять про те, що Президент має право розпустити Верховну Раду, але не сказано «зобов’язаний». Не має норми, яка б передбачала автоматичний розпуск Верховної Ради. Тобто може створитися парадоксальна ситуація, що більшість не буде створено, а Президент не розпустить Верховної Ради. Щодо готовності до дострокових виборів, то більшість політичних сил не зацікавлена в повторних виборах, але для інших вони можуть стати засобом впливу. Наприклад, для Партії регіонів, які вже мають міцну електоральну базу в східних та південних областях, дострокові вибори є нормальним варіантом. Це також варіант для Блоку Юлії Тимошенко, оскільки є можливість не тільки втримати свої голоси, але й збільшити їх. А от для «Нашої України» існує багато ризиків.
- Чи можливий варіант коаліції у форматі Тимошенко та Янукович?
Для БЮТу (як і для інших «помаранчевих» сил) домовлятися з Партією регіонів після президентських виборів, коли вони звинувачували «регіоналів» у тому, що вони це залишки старої влади. І після цього йти з ними на компроміс дуже важко. А також після того, як Юлія Тимошенко звинувачувала «Наша Україну» в зраді за переговори з Партією регіонів, як вона сама може піти на таке. Це загрожує втратою значної кількості електорату. І зважаючи на все це коаліції між БЮТом і Партією регіонів не буде, але в перспективі, в принципі, можливе блокування проти Президента з питання конституційної реформи.
- Уперше за роки незалежності виборча кампанія в Україні пройшла за пропорційною системою. Чи є така форма найоптимальнішою для України?
По-перше, існують різні форми пропорційної системи, для України був обраний найбільш простий варіант цієї системи, але не найбільш оптимальний. Голосування за простою пропорційною системою, коли більшість списку залишається закрита. Примушує виборця голосувати за той список, який вже обрали партійні вожді. Виборці голосували за партійних лідерів, за певний політичний міф, але не могли вплинути на особовий склад Верховної Ради. Щоб розкрити виборчі списки є декілька варіантів:
Один із варіантів - на рівні держави голосувати за пропорційною системою, а на регіональному частково відкрити списки, щоб виборці змогли голосувати за певну кандидатуру. Щоб виборці знали, хто саме буде представляти їхні інтереси в Верховній Раді. Ще більш негативними наслідки пропорційної виборчої системи будуть на місцевому рівні, деякі з них ми вже побачили. Наприклад, на місцевому рівні вибори мера проходять прямим голосуванням, а вибори до місцевих рад на пропорційній основі. І коли мер є безпартійним або представляє невелику політичну силу, він не матиме більшості в міській раді. Тоді неминуче виникає конфлікт між мером і міською радою. Такий конфлікт уже є в Києві, в Чернігові, ймовірний в Одесі.
- Результати цьогорічної виборчої кампанії свідчать про фактичну поразку НСНУ. Чим можна пояснити такий результат?
Третє місце на виборах для провладної партії - це не дуже хороший результат, але його не можна назвати поразкою. У чомусь вони самі винні, тому що на початку виборчої кампанії розглядався варіант «помаранчевої» коаліції, в якої були б шанси набрати не менше голосів, а ніж Партія регіонів. Проблема НСНУ не в тому, що вони посіли третє місце, а в тому, що відбувся великий розрив між БЮТ та «Нашою Україною». НСНУ намагався спаразитувати на іміджі Президента, а в того свої проблеми: за півтора року перебування на посаді виявилися негативні тенденції, і рейтинг Президента також впав. І це відбилось на НСНУ. Можна сказати, що «Наша Україна» програла виборчі перегони БЮТ ще до виборів. Тому що в БЮТ був яскравий, популярний лідер, який вів дуже активну виборчу кампанію. Юлія Тимошенко проїхала по всій країні, де виступала особисто на мітингах. У «Нашій Україні» всі лідери в багато разів поступались за популярністю Тимошенко. І ще одна причина - це те, що місцеві структури НСНУ спрацювали набагато гірше, ніж структури БЮТ. Фактично зараз іде заміщення політичного міфу Ющенка політичним міфом Тимошенко.
- Однією з сенсацій цьогорічних виборів стала поразка Блоку Литвина. Які помилки допустила його команда?
Головна причина поразки Блоку Литвина така ж сама, як і в «Нашої України» (теж саме стосується й СПУ та «Пори»-ПРП) - це перемога Юлії Тимошенко в боротьбі за голоси «помаранчевого електорату» та електорату в сільській місцевості. Також Блок Литвина втратив частину своїх голосів під час голосування в парламенті проти уряду Єханурова. Якщо порівняти Литвина та Тимошенко, то ми побачимо, що Литвин провів на порядок менш активну виборчу кампанію, ніж Юлія Володимирівна. Тому виникла така ситуація: великі витрати на рекламу, але дуже низький електоральний результат. Занадто високою була ставка на особистий рейтинг Литвина. І в результаті ніша миротворця між опозицією і владою не спрацювала, і ця стратегія виявилась помилковою.
26 квітня 2006
Настасія Данильченко
"Інтернет Репортер"
Настасія Данильченко
"Інтернет Репортер"
